До суб’єктів інформаційної безпеки належать:

- держава, що здійснює свої функції через відповідні органи; громадяни, суспільні або інші організації і обʹєднання, що володіють повноваженнями щодо забезпечення інформаційної безпеки відповідно до законодавства.

Об’єктами інформаційної безпеки можуть бути:

- свідомість

- психіка людини

- інформаційні системи різного масштабу й різного призначення.

До соціальних об’єктів інформаційної безпеки відносять:

- особистість

- колектив

- державу

- суспільство

- світове товариство.

По-перше, це стан захищенності інформаційного середовища суспільства, який забезпечує :

- його формування

- використання

- розвиток в інтересах громадян, організацій, держави.

По-друге, інформаційна безпека – це стан захищенності потреб в:

- інформації особи

- суспільства й держави, при якому забезпечується їхнє існування та прогресивний розвиток незалежно від наявності внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз.

Загрози інформаційній безпеці – сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєвоважливим інтересам особистості, суспільства й держави в інформаційній сфері. Основні загрози інформаційній безпеці поділяють на три групи:

- загрози впливу неякісної інформації (недостовірної, фальшивої, дезінформації) на особистість, суспільство, державу;

- загрози несанкціонованого й неправомірного впливу сторонніх осіб на інформацію і інформаційні ресурси (їх виробництво, системи формування й використання);

- загрози інформаційним правам і свободам особистості (праву на виробництво інформації, її поширення, пошук, одержання, передавання та використання; праву на інтелектуальну власність на інформацію, в тому числі й речову).